?

Log in

No account? Create an account
Якось я сиділа за роботою з текстами, коли мені несподівано написав друг Сірьожа.
- Поїхали на море!
- А чому ні?

Саме так розпочинаються більшість моїх подорожей і поїздка на острів Джарилгач не стала виключенням.

Про острів


Не зважаючи на зручне розташування та бюджетність, про Джарилгач, чомусь, знають мало. Я й сама оминала його, коли на очі потрапляли пафосні заголовки на кшталт "Українські Мальдіви". А дарма.

Відпочинок на Чорному морі - докладно про острів Джарилгач
Read more...Collapse )
Я давно додала до вішлісту самонадувний килимок, однак постійно відкладала покупку цього аксесуару. Поруч завжди був старий добрий каремат, тож як такої нагальної необхідності змінювати його на щось цікавіше у мене не було. Та ось, одного чудового дня, зі мною сконтактувались представники українського виробника туристичної продукції "Кемпінг" і запропонували протестувати їх продукцію з подальшими відгуками. Чи могла я відмовитись від такої можливості? Однозначно ні. Так у мене і з'явився новенький Кемпінг XC-2.

Огляд самонадувного килимка Кемпинг XC-2
Read more...Collapse )
Наближалось день народження Ж., а Ж. ніколи не був на Говерлі, тому ідея відвідати цю вершину йому сподобалась. З іншого боку - я досі нормально не потестувала своє нове спорядження, яке надали мені для блогу кілька компаній-виробників. Тож Ж. запропонував заночувати десь на хребті, щоб вбити одним пострілом кількох зайців. А щоб шлях до найвищої точки України не видався коротким та нудним, я вирішила трішки збільшити маршрут.

Мені припав варіант прогулятись від Заросляка до Шпиць повз Малу та Велику Маришевські, заночувати біля Несамовитого, а наступного ранку підійнятись на хребет та пробігтись до Говерли.  Загалом виходило біля 20 км з мальовничими краєвидами за 1,5 дні у гарній компанії Ж., наших собак та Павла, який напередодні вирішив долучитись до цієї прогулянки.

Якщо Ви вирушаєте власною автівкою зі Львова у напрямку Чорногірського хребта, то виїжджати варто раніше, ну хоча б о 7 ранку. У нас же, все навпаки. Рішення приймаються спонтанно, рюкзаки збираються о 12 ночі, а їжа купується на виїзді о 10 ранку. Чи варто казати, що на Заросляку ми були біля 15?

маршрут Чорногорою - Заросляк - Шпиці - під Данціжем - Говерла
Read more...Collapse )
Я вже відносно давно не була в горах і вже встигла за ними сильно-сильно заскучити. Хотілось подалі від людей, з наметом, високо, в ліс і, звісно, з рідними собакенами. Спершу ми з Ж. запланували похід в Горгани на 3 дні. Нас навіть не лякав щоденний пообідній дощ. Ми думали, окей, прокидатимемось раніше, проходитимемо частину маршруту і по обіді вже відпочиватимемо під звуки зливи в наметі. Ми навіть купили дощовики. Однак, погода все одно внесла свої корективи...

Рюкзаки спаковані, все готово, суботній ранок, я ще раз перевіряю прогноз. Штормове попередження і дуже сильні зливи. Ну це вже геть екстремально, тому варто слухати здоровий глузд. А здоровий глузд каже змінювати дислокацію. Дивимось прогнози. Одна Боржава обіцяє бути сонячною хоча б в суботу, тож рушаємо туди.

За якихось 3 години ми дістаємось до Пилипця і паркуємось біля Шипоту.

похід на Боржаву: Шипіт, Гемба, Стій, Великий Верх
Read more...Collapse )
Я вже дуже давно мріяла побувати у Бакоті. Скільки разів я встигла переглянути численні фото з Дністерського водосховища. Така краса і тут поряд! А мрії, як Ви, мабуть, знаєте, мають властивість здійснюватись і часом спонтанно та несподівано, тож врешті я туди потрапила.

Лише кілька днів тому мені написав Ж. і запропонував поїхати в Бакоту. Я погодилась, а він забронював номер у Кам'янці-Подільському.

Я не готувалась, не вичитувала інформацію, не шукала цікавих фактів, не складала списки на кшталт "що варто обов'язково глянути тут чи там". Я просто розслабилась, вимкнула голову і довірилась обставинам.

Ми виїхали біля 10 ранку і дістались до Кам'янця близько 15. Ж. незлим тихим словом увесь цей час згадував укравтодор, однак в цих автентичних дорогах, які пролягали повз яскраві поля і лісові тунелі було таки щось особливе.

Ми заселились та пішли гуляти містом.

кам'янець подільський
Read more...Collapse )

Похід на Пікуй

Кажуть, "хто не бачив Пікуя - той не бачив нічого!". Так от, врешті я можу сказати, що бачила все, адже на минулих вихідних ми з друзями нарешті потрапили на цю гору :)

Маубть, якби Пікуй знаходився десь на маршруті Мукачівської електрички, ми б туди ходили досить часто. Натомість, усе впирається у транспорт, адже Вам з собаками навряд чи тішитимуться у автобусі. Словом, випала можливість поїхати машиною і ми поїхали.

Отже, неділя, виїжджаємо зі Львова по 8 ранку і неспішно дістаємось до Біласовиці близько 11. Я, як завжди, відповідальна за трек, тож прикидую на ЖПСі радіальний маршрут. Стартуємо від моста біля траси і досить швидко виходимо на мальовничі полонини.

IMG_1625
Read more...Collapse )
Originally posted by yellow_mamba at Новий майстер-клас відбудеться вже скоро!
Оригинал взят у yellow_mamba в Новий майстер-клас відбудеться вже скоро!

Студія солодощів Mousse та ресторан «La Piazza» запрошує львівських блогерів на кулінарний майстер-класс!

В рамках події ми будемо:

- прикрашати печенюшки смачними кольоровими фарбами;
- цікавитися тим, які саме солодкі столи і candy bars є найбільш популярними;
- постити фотки у ФБ тв Інста під хештегом #masterclasslviv #tastylvivblog #LaPiazza

Місце проведення: Ресторан-піцерія «La Piazza» («Ла П'яцца»). Адреса: проспект Свободи, 27.

Дата і час проведення: 19 квітня 2016 року (вівторок) 16:00 (тривалість: приблизно 1-2 години).



Якщо у когось виникло бажання відвідати цей кулінарний майстер-класс, зробіть, будь-ласка, репост цього запису, або анонсуйте подію у себе в блозі у довільній формі. Це буде своєрідна заявка на участь. Лінк на ваш пост про подію залишіть, будь-ласка, у коментах. :) Схема залишається старою та нескладною: відвідуємо МК, робимо запис про нього протягом тижня, надсилаємо мені посилання на запис.

Додаткова умова участі: Дякуючи гостинності ресторану «Ла П'яцца» ми маємо приміщення для майстер-класу, тому в запис-враження треба буде додати баннер закладу (ми його створемо для вас протягом цього тижня) чи посилання на нього (скоріш за все, це буде просто посилання на сторінку ресторану в соц мережі). Дякую за розуміння.

Mousse запрошує 8 блогерів (+2), тобто дві особи можуть бути не блогерами.

Велике прохання! Повідомте одразу, що ви хочете навідатися з «не блогером» і ви впевнені, що він/вона прийде. Це важливо.

Через день-два утвориться список тих, хто прийматиме участь у майстер-класі. Відстежуйте його у моєму журналі. ;)
Ще й в ПП зроблю дубль повідомлення.

Всім приємного дня!

Аліса

Parashka – American Dream

До мого друга Сірьожі приїздив в гості американець. Насправді, він приїздив в гості до Сірьожиної сестри, але та десь поїхала по роботі, так що американець лишився на Сірьожу. Пише мені друг, мовляв, іноземець хоче advantures. Advantures так advantures . Питань нема, йдемо на Парашку)


парашка взимку, сколе, зимові карпати
Read more...Collapse )

Якось моя подруга Оля сказала, що музика для неї – справжня магія. Мабуть, тому вона так любить вечірки. Хтось стоїть за пультом, створює гармонію звуків, а у неї біжать мурашки по шкірі. А я сьогодні зрозуміла, що для мене такою магією завжди був театр. Частину дитинства я провела на колінках у добрих тітоньок в цирку, сприймаючи дійство на сцені, як казку із книжок. Я навіть 8 років тому написала про це окремий пост у жж (який тепер дивно читати, адже ніби я, і ніби вже не зовсім).


А потім я вперше потрапила в оперний. Мені, мабуть, було років 4-5. Я була з мамою і її колишнім, і ми пішли на «Циганського барона», де одну з ролей виконував їхній друг. Я мало що розуміла, але очей не могла відвести від сцени, тому що усе, що там відбувалось виглядало надзвичайно красивим. Я тоді подумала,що одночасно, тут і зараз, може існувати іще один, навіть більш привабливий, світ. Ба більше, в антракті ми потрапили за куліси і усі ці люди в яскравих сукнях опинились зовсім поруч. Як зараз пам’ятаю, актори-цигани у кольорових одежах курили сіжки :)
Read more...Collapse )

Надійшов час для традиційних підсумків за рік, а останні 365 днів були насиченими: часом дивними, часом нереальними, часом шаленими. Стільки усього хочеться сказати... Що кумедно, але плани, які я намітила у кінці 14 року збувались. Я написала, що готова їхати в Непал навіть сама. Поїхала. Сама. Я написала, що хочу пізнавати і полюбити себе. Ще досі пізнаю і люблю більш, ніж будь-коли. Я написала... Та що там, перейду до підсумків.

Зима


Новий рік я зустрічала у мами. 6 січня прилетіла до Львова, переночувала і наступного дня полетіла із друзями у Стамбул. До речі про цю подорож тут досі не було ані слова. Стамбул став двояким. Ми провели у столиці Туреччини лише 4 дні, а побачили сніг, дощ і весну з +15.

стамбул взимку
Read more...Collapse )

Latest Month

August 2016
S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com